В англійській мові іменник має два відмінки: загальний (the Common Case) і присвійний (the Possessive Case). Загальний відмінок не має спеціальних відмінкових закінчень. Зв'язок іменника у загальному відмінку з іншими словами виражається прийменниками і місцем у реченні. Так, іменник, що стоїть перед присудком, є підметом, а після присудка — прямим додатком. The teacher asks the pupil. Учитель запитує учня. The pupil asks the teacher. Учень запитує вчителя. Різні зв'язки іменника, що відповідають непрямим відмінкам в українській мові, визначаються за допомогою прийменників.
Присвійний відмінок іменників в однині утворюється додаванням закінчення -'s (тобто апострофа і букви s), яке вимовляється за тими самими правилами, що й закінчення множини іменників (див. § 1). the student's book книжка студента the boy's ball м'яч хлопчика the horse's leg нога коня Присвійний відмінок іменників у множині утворюється додаванням апострофа. the students' books книжки студентів the girls' balls м'ячі дівчаток Якщо іменник у множині не закінчується на -s, то його присвійний відмінок утворюється так само, як в однині, тобто додаванням -'s. the children's toys дитячі іграшки the men's deeds вчинки чоловіків Присвійний відмінок виражає належність предмета якійсь особі. Інколи форму присвійного відмінка можуть набувати іменники, що означають: а) назви країн, міст, суден. Kyiv's theatres театри Києва the Petro Sahaidachnyi's команда корабля «Петро crew Сагайдачний»
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||